понеділок, 27 червня 2016 р.

Чергові візові колізії

Поки проект узгодження безвізового режиму між Україною та країнами ЄС, блукає десь по європейських кабінетах, в Україні з оформленням, поки ще необхідних, шенгенських віз, склалася досить непроста і зовсім неприваблива картина.

Вузьке горлечко візового центру

Зрозуміло, що останнім часом на шенгенські візи, а також на робочі візи в Польщу, ну просто ажіотажний попит. Всі хочуть звідси звалити «хоть тушкой, хоть чучелом». Країни Європи абсолютно не в захваті від кількості українців, бажаючих поповнити їхні ряди. При цьому оформлення пакету документів віддано на відкуп візових центрів. Ну а що таке візовий центр? По суті це посередник між консульством і бажаючими, який не може впливати ні на кількість виданих віз, ні на здатність консульств, приймати певну кількість документів.
Але біда в тому, що візові центри приймають на роботу тільки вже оплачені замовлення. При цьому оплата приймається в незалежності від того, чи є в консульствах місця на подачу, чи ні. Люди отримують запрошення, обмежені в часі, оплачують послуги візового центру, а в результаті не можуть записатися на подачу документів. Взагалі-то це правова колізія, і будь-який мало-мальськи спритний юрист, може серйозно зіпсувати імідж і фінансовий стан будь-якого візового центру, тому що, навіть дурневі зрозуміло, що не можна брати гроші вперед за послугу, яку неможливо виконати.

Найбільш проблемний напрямок – робочі візи в Польщу. В умовах дефіциту нормально оплачуваної роботи в Україні і все більш напружних відносин з Росією, кількість бажаючих виїхати на роботу в Польщу, зростає з кожним днем. Польський ринок робочої сили зовсім не гумовий, але при цьому ні один візовий центр не каже, що він не приймає заявки, просто записатися на подачу документів практично неможливо.
Чому все саме так? Спитайте щось легше. Я в даному випадку не хочу розмірковувати на тему, як це можна було б зробити по розуму. Я просто описую ситуацію так, як я її бачу.

Немає коментарів:

Дописати коментар