Подібно до українського безвізового режиму, в реаліях нашого світу, успішно розігрується, ще одна, не менш захоплююча «Санта-Барбара» - російсько-турецькі відносини. Чесно кажучи, у мене немає ніякого бажання нагадувати короткий зміст попередніх серій, суть не в тому. Півроку Росія і Туреччина влучно кидались усілякими кізяками, вправлялися в «вишуканості» дипломатичних висловів («Помидорами не отделаются»), виливали один на одного з екранів телевізорів вміст вигрібних ям, натхненно зображували неабияке протистояння турецького двору і пітерського підворіття, і тут на тобі...
Лист турецького султана
Реджеп Ахметович Ердоган вирішив обмежитися помідорами, які насправді виявилися огірками, тому що з помідорами, в плані експортозаміщення, у Туреччині все виявилося в порядку, а з огірками не дуже. Коротше, вождь турецького народу, вирішив, що якщо хитро постаратися, то з нього корона не впаде, і написав заморському пахану, покаянного листа. Мовляв, щиро шкодуємо. Причому в турецькому варіанті листа жалю і вибачень раз у надцять менше, ніж у російському перекладі. Володимир Володимир-огли, тут же його пробачив, і на радощах аж зтанцював кадриль і сказав «Поїхали!», тобто царственим жестом дозволив своїм підданим відпочивати в Туреччині. Коротше, хепі-енд, мир, дружба, жуйка. І ось тут, особисто у мене постає питання:
Як власне все це розуміти?
Я, як-то, це не дуже можу уявити. Адже не тільки заявами Путіна та Ердогана обмежувалася непримиренна ворожнеча. Турецькі вболівальники гнилими, знову ж таки, помідорами закидали російських волейболісток, а в Москві, така ж гидота летіла в бік турецького посольства. І що, після всього цього, досить «примирення імператорів», щоб інші, як ні в чому ні бувало, поїхали, один до одного в гості, на чарку чаю? Це вже щось з репертуару індійського кіно.
Тому що, я можу уявити собі поїздку в країну, де до мене ставляться з неприязню і ворожістю, за необхідності. По роботі там, з метою поправки здоров'я, можу. Але просто відпочивати, я б туди, ні за що не поїхав. Навіть забезкоштовно. Саме з таких міркувань для мене зараз, як місце відпочинку, закритий Крим. Ну не поїду я туди відпочивати, поки над півостровом гордо майорить триколор, точніше поки що Крим є частиною «русского мира», навіть не в геополітичному, а в ментальному сенсі.
А така лайка і таке «примирення» не роблять честі ні одній, ні іншій стороні. Не видно ознак ні розуму, ні гордості. А ще видно, що «турецкий мир», не особливо відрізняється від «русского» і тому, скільки б не сварилися вони, і не вдавали з себе ворогів, зрештою, загрожує їм «вічна дружба»
